Сторінка для батьків

Дитиною вважається кожна людська особа до досягнення нею 18-ти років. В різні епохи неоднаково дивилися на виховання і догляд за дітьми. Тільки у 17-18 ст. на дітей, нарешті, починають звертати увагу – шиють дитячий одяг, створюють дитячі іграшки, пишуть дитячі книги, дитячі пісні та музику. “А хіба раніше діти не мали одягу, іграшок? – спитаєте ви”. Не мали. Дитина носила довгу сорочку, а коли виростала – одяг, як у дорослих. У середньовічній Німеччині слово дитина було синонімом слова “дурень”. Знаємо, що дітям було нелегко, не було законів, які б оберігали їхнє життя. Тільки у 1924 р. у м. Женеві було прийнято Декларацію прав дитини. А у 1959 р. розроблена і втілена в життя нова Декларація прав дитини у 1989 р.

Основне батьківське завдання - виростити зрілу та відповідальну людину. Але які б якості батьки не намагалися розвивати в дитині, головне - будувати виховання на любові.Ною-Йорку всі прогресивні країни світу підписалися під Конвенцією прав дитини. В 1991 р. Україна приєдналася до Конвенції. В 1993 р. в м. Києві створено Всеукраїнський комітет захисту дітей.Згідно з Конвенцією Україна у квітні 2001 р. прийняла Закон про охорону дитинства. Дитина потребує особливої охорони і піклування як до, так і після народження.

РОБОТА З БАТЬКАМИ В ШКОЛІ

На розвиток дитини помітно впливає зацікавленість батьків шкільним життям. А тому, працюючи над вирішенням завдань цього семінару, ми будуємо невидимий ланцюжок між родиною і школою, який служить на благо усім учасникам навчально-виховного процесу.

Це спільні турботи про те, щоб усім було цікаво і затишно в школі, як у рідній домівці: вечори, конкурси, спортивні змагання, робота батьківського комітету.

А тому актуальними для педколективу є слова В.О.Сухомлинського: «Педагогічна ідея - це крила, на яких злітає педагогічна творчість.

Ідея надихає колектив, і починається найцікавіше і найпотрібніше в шкільному житті - колективна батьківська робота».

Останнім часом з тих чи інших причин школа і сім'я перебувають у стадії конфронтації. Шкільні педагоги дають негативні характеристики сім'ї, звинувачуючи батьків у такому вихованні власних дітей, у брутальному, навіть жорстокому ставленні до них. Батьки, у свою чергу, зневажливо ставляться до вчителів.

У багатьох сім'ях не вважають за необхідне звертатися до педагогів з приводу проблем, які виникають у вихованні дітей.

Сім'я і школа — потенційні природні партнери у вихованні дітей — часто виявляються реальними супротивниками, а поміж ними в постає дитина, яка вимушена пристосовуватися, лицемірити, що призводить до проявів аморальної поведінки.

Останнім часом психолого-педагогічна наука робить спроби окреслити шляхи відмови від традиційних і запропонувати нові підходи в розв'язанні проблем взаємодії сім'ї та школи, виховання дітей та підлітків.

Педагог має усвідомити: культура передбачає недоторканість родини й невтручання в сімейні взаємини. Втручатися в життя сім'ї можливо у виняткових випадках, коли нехтуються інтереси дитини, коли її здоров'я, життя, добробут перебувають у небезпеці з вини батьків або інших дорослих членів сім'ї.

 Школа — не рідний дім, а сім'я ніколи не замінить школи. Звідси випливає, що логіка шкільного та логіка сімейного виховання не тотожні. Розводячи виховні сфери школи і сім'ї, педагог має враховувати психологію дитинства й дорослішання дитини і, певним чином зближуючи ці дві сфери, у жодному разі не намагатися підмінити собою батьків і не інструментувати шкільне життя як життя родинне.

 Школа не є частиною ринкового простору, оскільки не надає послуг, не торгує крамом, не обслуговує батьків.

 Школа - інститут соціальний, її призначення — передавати як естафету духовні надбання людства й учити дитину жити у світі матеріальних продуктів культури.

 Школа вільна від батьківських вказівок і настанов в організації своєї професійної діяльності.

 Школа незалежна від батьків у будові життєдіяльності школярів.

Однак і шкільна, і сімейна сфери не існують ізольовано в житті дитини, яка, приходячи до школи, репрезентує світ своєї родини, умови життя, спектр соціальних взаємин, звички, манери поведінки, зрештою, рівень інтелекту.

Школа завжди прагнула до взаємодії з сім'єю. Це знаходило своє відображення в корекції сімейного виховання, у педагогічній просвіті батьків, у безкінечному обговоренні з батьками з приводу навчання і поведінки їхніх дітей, у викликах батьків до школи тощо.

Контакт з батьками як взаємодія може бути встановлений лише за умови, що обидва суб'єкти усвідомлюють: тільки спільними зусиллями можна створити умови для розвитку та виховання дитини, допомогти їй у набутті необхідного соціального досвіду.

Визначальна умова взаємодії цих двох суб'єктів - батьків і педагога - вичерпне уявлення про зміст виховної діяльності один одного.

Отже, педагог має знати, з якої сім'ї прийшла в школу кожна дитина, яка структура цієї сім'ї, у якому стані перебуває сучасна українська родина і які тенденції зумовлюють її розвиток. Це зробить взаємодію педагога та батьків учнів більш конкретною, осмисленою, результативною.

Тому пропонуємо вашій увазі:

Рекомендації щодо роботи з батьками:

• пізнати кожну дитину;

• знати, як вона мислить, відчуває, сприймає;

• вивчити характер, волю, інтереси дитини;

• вивчити особливості її організму;

• максимально зблизити сім'ю та школу на основі;

• взаємоспілкування, взаєморозуміння, взаємодопомоги.

Виховання дітей у сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Духовний вплив батьківського дому на формування особистості створюється завдяки щирій материнській ласці, любові батька, домашньому теплу, піклуванню, затишку і захисту, родинній злагоді.

В. Сухомлинський вважав, що сім'я — «джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави».

Батьки і вчителі повинні стати партнерами, активними співучасникам творчого процесу виховання учнів.

Педагогічний колектив школи ставить своїм завданням дати батькам глибокі знання виховання.

Педагогічна освіта батьків планується відповідно до вікових особливостей дітей, цілей і задач навчально-виховного процесу, конкретних проблем, що виникають у ході спільної діяльності вчителя й батьків.

Родинне виховання тільки тоді ефективне, коли батьки разом з учителями володіють сучасними педагогічними знаннями й уміннями, застосовують їх практично.

Положення про батьківські збори

1. Мета проведення батьківських зборів

1.1. Повідомлення інформації, необхідної для роботи з дітьми.

1.2. Інформування, інструктаж батьків про зміни або введення нових організаційних моментів у режим функціонування школи.

1.3. Знайомство батьків із аналітичними матеріалами.

1.4. Консультування батьків із питань навчання та виховання учнів.

1.5. Обговорення надзвичайних випадків, складних або конфліктних ситуацій.

1.6. Прийняття рішень, які вимагають обліку думок батьків із різноманітних питань шкільного життя.

1.7. Творчі звіти дитячого і педагогічного колективів перед батьками.

2. Правила проведення зборів.

2.1. Класний керівник зобов'язаний всебічно продумати і підготувати до зборів необхідну інформацію і документи.

2.2. Кожні збори мають свій «сценарій», програму, рекомендації, поради, настанови.

2.3. Головним методом проведення зборів є діалог.

2.4. Батьків запрошують на збори і повідомляють про порядок денний не пізніше, ніж за 4 дні до проведення зборів.

2.5. Дирекція школи повинна бути проінформована про дату і порядок денний не пізніше, ні, за 4 дні до проведення зборів.

2.6. Учителі-предметники повинні бути присутні на зборах за запрошенням класного керівника.

2.7. Класний керівник повинен сформулювати мету запрошення на збори вчителів-предметників.

2.8. . Класний керівник вирішує організаційні питання напередодні зборі в (місце зберігання верхнього одягу, організація зустрічі, підготовка кабінету).

2.9. Класний керівник інформує директора про підсумки батьківських зборів, про питання і проблеми, які були підняті батьками на зборах, наступного дня після проведення зборів.

3. Принципи проведення батьківських зборів

3.1. Батьківські збори — не просто форма зв'язку сім'ї і школи, це місце одержання важливої педагогічної інформації, трибуна пропаганди кращого досвіду роботи та стосунків із дітьми.

3.2. Батьки на зборах повинні відчути повагу до себе, бути впевненими в тому, що безтактних розмов не буде.

33. У школі і сім'ї одні проблеми та турботи — це проблеми дітей і турбота про дітей. Завдання зустрічі батьків і вчителів — шукати шляхи їхнього розв'язання.

3.4. Нічого, крім розчарування, не викликають у батьків збори, де їм доповідають, які в них погані діти, і не радять, як їм допомогти.

3.5. Результативними є ті збори, де виникає розуміння, коли на запитання даються відповіді, ведеться дискусія.

4. Види та форми проведення зборів

4.1. Види батьківських зборів:

• загальні (класні) збори проводяться 4 рази на рік;

• диференційовані (спеціально запрошується група батьків);

• збори, періодичність яких визначається класним керівником.

4.2. Форми проведення зборів:

• директивні — консультативні;

• дискусійні;

• семінари;

• клубні;

• творчі зустрічі та звіти.

Форми роботи педагогів з батьками — це способи організації спільної діяльності та спілкування.

Робота педагогічних колективів шкіл з батьками здійснюється в двох напрямках:

 організаційна робота школи із сім'єю;

 підвищення педагогічної культури батьків.

В організаційній роботі школи з батьками доцільним є поєднання індивідуальних,

групових, колективних та масових форм роботи.

Індивідуальними формами роботи вчителя з батьками є:

відвідування сімей учнів удома,

бесіди з батьками учня, тощо.

Відвідування сім'ї учня вчителем.

Учитель відвідує сім'ю учня з метою налагодження контактів з батьками, з'ясування загальної та педагогічної культури сім'ї, умов життя учня, консультування щодо єдиних вимог до дитини, залучення батьків до участі в роботі школи тощо.

Відвідувати батьків учнів можна, маючи запрошення від них або домовившись заздалегідь. Несподіваний візит учителя викликає

ніяковість, збентеження батьків. Під час зустрічі педагог має підкреслити позитивне в дитині, тактовно звернути увагу на недоліки, разом поміркувати над тим, як їх усунути. Дуже важливо створити атмосферу довіри і доброзичливості.

Перше відвідування сім'ї класним керівником є дуже відповідальним моментом, який найчастіше вирішує, чи будуть батьки прислухатися до порад учителя, співпрацювати зі школою в питаннях навчання та виховання дітей.

До відвідування тієї чи іншої сім'ї вихователь готується заздалегідь: дізнається про її склад, матеріальне становище, освіту батьків, місце роботи, обмірковує можливі питання та відповіді на них, визначає, які дані про дитину потрібно отримати насамперед.

Звичайно, за один візит класний керівник не зможе отримати відповіді на всі питання, що його цікавлять. Тому не слід виявляти нетерпіння, переривати розповіді батьків та інших членів сім'ї. Бесіда з батьками має проходити у доброзичливому, спокійному тоні.

Індивідуальні бесіди з батьками

Відбуваються як за ініціативою самих батьків, так і за ініціативою педагога. Інтерес батьків до питань виховання, їхню ініціативу щодо бесіди з класним керівником на педагогічні теми потрібно заохочувати та стимулювати.

Не можна проводити бесіду з батьками у присутності дитини, якщо ви не впевнені, що ваше схвалення чи осуд школяра будуть сприйняті дорослими так, як ви цього бажаєте.

Не завжди бесіда з батьками має бути тривалою. Іноді буває достатньо короткої розмови, кількох вагомих слів.

Перевагою індивідуальної роботи є те, що наодинці з учителем батьки відвертіше розповідають про свої проблеми та труднощі у вихованні дітей. Дорослі мають бути переконані, що їхня бесіда з учителем залишиться між ними, що жодна їхня відверта думка не буде розголошена.

Індивідуальне спілкування з батьками дає вчителю можливість вибрати правильний підхід до дитини.

Робота з групами батьків

Вчителю доцільно починати зі спостереження за навчанням та поведінкою учнів та вивчення їхніх сімей. Застосування методів анкетування, опитування, вивчення шкільної документації, спостереження дозволить вчителю отримати потрібну інформацію та розподілити батьків на групи (за типом сім'ї, за помилками батьків у сімейному вихованні, за проблемами учня, що виникають у навчанні, спілкуванні з товаришами тощо). Деякі батьки можуть входити до кількох груп. Соціально-педагогічна робота вчителя з групами батьків сприяє активнішій участі батьків у взаємодії зі школою.

Основними колективними формами роботи з батьками є класні батьківські збори, лекції, бесіди, конференції, сімейні свята в класі («День матері», «Бабусина скарбничка» тощо).

На класних батьківських зборах заслуховуються повідомлення з різних питань виховання (доповідь, інформація вчителя, лікаря чи повідомлення батьків про досвід виховання дітей у сім'ї), підбиваються підсумки роботи з учнями за семестр, рік; вирішуються організаційні та господарські питання.

Тематика педагогічних бесід та доповідей на класних зборах визначається вчителем відповідно до річного плану роботи з батьками.

При цьому неодмінно мають враховуватись інтереси та побажання батьків. Зміст такої бесіди повинен містити не тільки теорію питання, але й конкретні рекомендації.

Бесіда з батьками передбачає жвавий обмін думками, участь у ній кожного з батьків.

Класні батьківські збори слід проводити раз на семестр.

Проте, за можливості, краще організовувати їх частіше. Особливо це стосується батьків першокласників, які більшою мірою потребують педагогічних порад щодо організації життя, навчання та виховання дитини.